своєумка
СВОЄУ́МКА, и, ж., розм. Жін. до своєу́м.
Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка непокірлива; не долюбляла і вона його (Вовчок, І, 1955, 183).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- своєумка — -и, розм. Жін. до своєумець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- своєумка — СВОЄУ́МКА, и, ж., розм. Жін. до своєу́м. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка непокірлива; не долюбляла і вона його (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- своєумка — Своєумка, -ки ж. Все по своему дѣлающая. Така вона своєумка, непокірлива. МВ. ІІ. 79. Словник української мови Грінченка