святково
СВЯТКО́ВО. Присл. до святко́вий.
Місто святково сяяло в огнях (Баш, Проф. Буйко, 1946, 6);
Від її юного образу.. віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Довж., І, 1958, 111);
В головному залі [клубу].. сиділи молоді й дорослі робітники, святково вбрані хлопці, дівчата (Досв., Вибр., 1959, 355);
// у знач. присудк. сл.
— Мабуть, сьогодні у нас неділя.. Так якось святково.. Не знаю, чи й вам так, як мені (Гончар, II, 1959, 131).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- святково — святко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- святково — I великодньо, врочисто, по-весільному, по-новорічному, по-парадному, по-празнични, по-празничному, по-різдвяному, по-святковому, празниково, святешно, святочно, святошно, урочисто, урочо II див. радісно Словник синонімів Вусика
- святково — Присл. до святковий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- святково — СВЯТКО́ВО. Присл. до святко́вий. Місто святково сяяло в огнях (Яків Баш); Від її юного образу .. віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (О. Довженко); В головному залі [клубу] .. Словник української мови у 20 томах