святочно
СВЯТО́ЧНО, рідко. Присл. до свято́чний.
Їхала [Катерина] селом серед святочно вбраних людей (Хотк., II, 1966, 258);
Сиві діди у чумарках святочно простували до молитви (Панч, На калин. мості, 1965, 42);
// у знач. присудк. сл.
Усім було дуже добре, усім було якось святочно на душі (Вовчок, Вибр., 1937, 93).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- святочно — свято́чно прислівник святково незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- святочно — див. святково Словник синонімів Вусика
- святочно — рідко. Присл. до святочний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- святочно — СВЯТО́ЧНО, рідко. Присл. до свято́чний. Їхала [Катерина] селом серед святочно вбраних людей (Г. Хоткевич); Сиві діди у чумарках святочно простували до молитви (П. Панч); // у знач. пред. Усім було дуже добре, усім було якось святочно на душі (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах