1. Словник української мови в 11 томах

свіжо

СВІ́ЖО.

1. Присл. до сві́жий 4-6, 8.

В лице так свіжо вітер віяв… (Сос., II, 1958, 352);

Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна (Коцюб., І, 1955, 410);

Підняла [дівчина] батіг, Гукнула свіжо й весело на мулів, І чудно уші правий з них прищулив, І знявся пил, немов рожевий дим (Рильський, І, 1960, 184);

Софія Іванівна була вже в ліжку і читала «Кобзар». —.. Мені подобається. Написано свіжо, просто і зворушливо (Тулуб, В степу.., 1964, 83).

2. присл., розм. Щойно, недавно.

[Остап:] Здоров! Давно тут? [Василь:] Оце свіжо перепливли [річку], бач, і досі не обсохли! (Кроп., III, 1959, 91).

3. у знач. присудк. сл. Прохолодно; досить холодно.

Здається, що се все на небі робиться: ..пахучо, свіжо, тільки листячко шепчеться (Барв., Опов.., 1902, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свіжо — сві́жо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. свіжо — див. недавно Словник синонімів Вусика
  3. свіжо — 1》 Присл. до свіжий 4-6), 8). 2》 присл., розм. Щойно, недавно. 3》 у знач. присудк. сл. Прохолодно; досить холодно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свіжо — Щойно, недавно, ново Словник чужослів Павло Штепа
  5. свіжо — СВІ́ЖО. 1. Присл. до сві́жий 4–6, 8. В лице так свіжо вітер віяв... (В. Сосюра); Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна (М. Словник української мови у 20 томах
  6. свіжо — свіжо : ◊ на свіжо знову (ст): Він на свіжо пльоток наробив (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. свіжо — Свіжо нар. Недавно, только что. (Поля) свіжо заскорожені. Мир. Пов. II. 85. Словник української мови Грінченка