1. Словник української мови в 11 томах

світленький

СВІТЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́тлий 1-4.

Да нема цвіту світленького над маківку (Сл. Гр.);

Ми пройшли через широкі сіни, спинилися в світленькому покої (Досв., Вибр., 1959, 423).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світленький — світле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. світленький — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. світленький — -а, -е. Пестл. до світлий 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. світленький — СВІТЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́тлий 1–4. Да нема цвіту світленького над маківку (Сл. Б. Грінченка); Ми пройшли через широкі сіни, спинилися в світленькому покої (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  5. світленький — Світлий, -а, -е 1) Свѣтлый, ясный. Да нема цвіту світленького над маківку. Чуб. V. 439. 2) світле око. см. око. 3) — тиждень. Недѣля Христова Воскресенія. МУЕ. III. 45. ум. світленький, світлесенький. Словник української мови Грінченка