світлочолий
СВІТЛОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має світле, ясне чоло.
Вони [молодогвардійці] були всі світлочолі, і мова їх була дзвінка, бо їх вели знамена волі і рідна партії рука (Сос., II, 1958, 487);
*Образно. Я кохаю Вкраїну, омиту прозорим дощем,.. І тополі у полі На широкім роздоллі, Що шумлять під вітрами стрункі, світлочолі (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- світлочолий — світлочо́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- світлочолий — -а, -е, поет. Який має світле, ясне чоло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- світлочолий — СВІТЛОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має світле, ясне чоло. * Образно. Я кохаю Вкраїну, омиту прозорим дощем, .. І тополі у полі На широкім роздоллі, Що шумлять під вітрами стрункі, світлочолі (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах
- світлочолий — ЯСНОЧО́ЛИЙ поет. (який має ясне чоло), СВІТЛОЧО́ЛИЙ. Там мій Олег, курсант артшколи,.. стрункий, спокійний, ясночолий (В. Сосюра); Світлочолий юнак. Словник синонімів української мови