світосприймання

СВІТОСПРИЙМА́ННЯ, я, с. Сприймання людиною навколишнього світу, дійсності.

За десять років перебування Дніпрової Чайки поза Херсоном в її житті і світосприйманні відбулися істотні зміни (Рад. літ-во, 3, 1958, 64);

Музика, як основа світосприймання, лунає на багатьох сторінках перших книжок Тичини (Рильський, III, 1955, 412).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світосприймання — світосприйма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. світосприймання — -я, с. Сприймання людиною навколишнього світу, дійсності. || Сукупність думок, почуттів людини як реакція на навколишній світ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світосприймання — СВІТОСПРИЙМА́ННЯ, я, с. Сприймання людиною навколишнього світу, дійсності. За десять років перебування Дніпрової Чайки поза Херсоном в її житті і світосприйманні відбулися істотні зміни (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. світосприймання — СВІТО́ГЛЯД (сукупність, система суджень, думок про життя, природу, суспільство), ПЕРЕКОНА́ННЯ мн., ПО́ГЛЯДИ мн., ФІЛОСО́ФІЯ, ІДЕОЛО́ГІЯ, СВІТОРОЗУМІ́ННЯ, СВІТОСПРИЙМА́ННЯ, СВІТОСПРИЙНЯТТЯ́, ПОНЯТТЯ. Словник синонімів української мови