1. Словник української мови в 11 томах

світосяйний

СВІТОСЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. Осяяний світлом.

На ниві праці і на ратнім полі Ішли ми поруч, друзі і брати, — Та тільки змівши геть лиху порфіру, Свою ми спілку освятили щиру Огнями світосяйної мети (Рильський, III, 1961, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світосяйний — світося́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. світосяйний — -а, -е, поет. Осяяний світлом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світосяйний — СВІТОСЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. Осяяний світлом. І хоч тяжкі іще дороги До світосяйного кінця, З'єднала воля перемоги Всі чесні голови й серця (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах