сграфіто
СГРАФІ́ТО, невідм., с.
1. Спосіб двоколірної декоративної обробки керамічних виробів вискоблюванням у певних місцях кольорового лицювального шару, яким спочатку була вкрита поверхня виробу.
Київський державний художній інститут почав виховувати кадри художників-монументалістів. Вони вивчають техніку мозаїки, фрески, сграфіто (Мист., 4, 1966, 3);
// Спосіб декоративного оздоблення стін продряпуванням шарів штукатурки.
2. Художній твір, виконаний таким способом.
Красиве кольорове сграфіто зробили художники.. в актовому залі школи (Веч. Київ, 3.ІІІ 1967, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сграфіто — сграфі́то іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сграфіто — невідм., с. 1》 Спосіб двоколірної декоративної обробки керамічних виробів вискоблюванням у певних місцях кольорового лицювального шару, яким спочатку була вкрита поверхня виробу. || Спосіб декоративного оздоблення стін продряпуванням шарів штукатурки. 2》 Художній твір, виконаний таким способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сграфіто — СГРАФІ́ТО, невідм., с. 1. Спосіб двоколірної декоративної обробки керамічних виробів вискоблюванням у певних місцях кольорового лицювального шару, яким спочатку була вкрита поверхня виробу. Словник української мови у 20 томах
- сграфіто — сграфі́то (італ. sgraffito) спосіб декоративного оздоблення стін продряпуванням шарів штукатурки. Словник іншомовних слів Мельничука
- сграфіто — (італ. — видряпаний) Різновид монументально-декоративного розпису, коли малюнок продряпаний по верхньому шару тиньку, оголює нижній, який має інший колір (кілька кольорових шарів наносяться заздалегідь). Архітектура і монументальне мистецтво