1. Словник української мови в 11 томах

сезонний

СЕЗО́ННИЙ, а, е. Прикм. до сезо́н.

Сезонні перельоти, або міграції птахів, — одне з найцікавіших явищ живої природи (Наука.., 3, 1960, 37);

У травні 1902 р. Дмитру Іллічу [Ульянову] вдалося влаштуватися на сезонну роботу лікарем земської грязевої лікарні в Холодній Балці біля станції Гниляково під Одесою (Укр. іст. ж., 2, 1960, 92);

// Признач. для певного сезону.

Сезонний одяг;

// Спричинений умовами (погодними тощо) певного сезону.

Сезонний катар;

// Придатний, дійсний протягом певного сезону.

Сезонний квиток;

// Який працює протягом певного сезону.

Колись горювали і мучились трудівники землі, сезонні робітники на цукрових плантаціях багатіїв (Цюпа, Україна.., 1960, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сезонний — сезо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сезонний — [сеизон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. сезонний — -а, -е. Прикм. до сезон. || Признач. для певного сезону. Сезонний одяг. || Спричинений умовами (погодними тощо) певного сезону. Сезонний катар. || Придатний, дійсний протягом певного сезону. Сезонний квиток. || Який працює протягом певного сезону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сезонний — Упорний Словник чужослів Павло Штепа
  5. сезонний — СЕЗО́ННИЙ, а, е. Прикм. до сезо́н. Сезонні перельоти, або міграції птахів, – одне з найцікавіших явищ живої природи (з наук.-попул. літ.); Тільки люди недосвідчені думають, ніби сільськогосподарські роботи – діло сезонне (з публіц. літ.); // Признач. Словник української мови у 20 томах
  6. сезонний — Сезо́нний, -на, -не і сезо́новий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)