1. Словник української мови в 11 томах

секатор

СЕКА́ТОР, а, ч. Садові ножиці для обрізання крони дерев і декоративних рослин, нарізання живців та інших робіт.

Омолоджувальне обрізування провадили верховими секаторами (Колг. Укр., 1,1957, 33);

Молодий, легкий, смаглявий, Гомінливий, ніби птах, Він уважно взявсь до справи Із секатором в руках. Там відріже зайву парость, Там підв’язує гілки (Рильський, III, 1961, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секатор — сека́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. секатор — -а, ч. Садові ножиці для обрізання крони дерев і декоративних рослин, нарізання живців та інших робіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. секатор — Ножиці садівничі Словник чужослів Павло Штепа
  4. секатор — СЕКА́ТОР, а, ч. Садові ножиці для обрізання крони дерев і декоративних рослин, нарізання живців та інших робіт. Омолоджувальне обрізування провадили верховими секаторами (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. секатор — сека́тор (франц. secateur, від лат. seco – ріжу) садові ножиці для зрізування гілок дерев, нарізування живців тощо. Словник іншомовних слів Мельничука