секретарик
СЕКРЕТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до секрета́р¹ 1;
// ірон. Те саме, що секрета́р¹ 1.
Злість стискала долоні у важкі кулаки.. Що він, хлопчак? Мусить питати Чорноуса.. Цей секретарик, мабуть, не знає, хто його рекомендував сюди (Мушк., Чорний хліб, 1960, 142).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- секретарик — секрета́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- секретарик — СЕКРЕТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до секрета́р¹ 1; // ірон. Те саме, що секрета́р¹ 1. Злість стискала долоні у важкі кулаки .. Що він, хлопчак? Мусить питати Чорноуса .. Цей секретарик, мабуть, не знає, хто його рекомендував сюди (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах