секретер
СЕКРЕТЕ́Р, а, ч. Рід письмового стола або шафи з відкидною або висувною дошкою для писання, з шухлядами й полицями для зберігання паперів, книжок.
Вона ретельно складала [відбитки наукових статей] у шухляду свого родинного спадкового секретера (Рибак, Час.., 1960, 34);
Пішов [Геннадій] до суміжної кімнати, в якій стояв секретер і стіл з шухлядами, завжди запертими (Кочура, Зол. грамота, 1960, 240).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- секретер — секрете́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- секретер — -а, ч. 1》 Рід письмового стола або шафи з відкидною або висувною дошкою для писання, з шухлядами й полицями для зберігання паперів, книжок. 2》 Гра, що полягає в угадуванні речення за початковими літерами слів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- секретер — СЕКРЕТЕ́Р, а, ч. Рід письмового стола або шафи з відкидною або висувною дошкою для писання, з шухлядами й полицями для зберігання паперів, книжок. Вона ретельно складала [відбитки наукових статей] у шухляду свого родинного спадкового секретера (Н. Словник української мови у 20 томах
- секретер — секрете́р (франц. secretaire) 1. Гра, що полягає в угадуванні речення за початковими літерами слів. 2. Вид письмового бюро. Словник іншомовних слів Мельничука
- секретер — Письмовий столик, переважно із надставкою з шухлядками і шафками; тип меблів, що виник у Франції, відомий приблизно із середини XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія