секста

СЕ́КСТА, и, ж., муз. Шостий ступінь у діатонічній гамі.

Доволі часто подибуємо в лемківських піснях мелодії, засновані на середньовічних церковних ладах або на відрізках із тих ладів, наприклад, на сексті церковного дорійського ладу (Муз. праці, 1970, 355);

// Інтервал від будь-якої даної ноти до шостої цієї гами.

Мелодійна лінія думи переважно спадаючого характеру; вгору вона йде скоками, що сягають до інтервалу квінти, сексти й навіть септими (Іст. укр. музики, 1922, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секста — се́кста (від лат. sexta – шоста) 1. муз. Шостий ступінь діатонічної гами. 2. Інтервал між першим і шостим ступенями. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. секста — (лат. sexta — шоста) — 1. Один з основних інтервалів, що охоплює 6 ступенів. Позначається цифрою 6. Мала С. — інтервал, який дорівнює 4 тонам; збільшена С. — 5 тонам; зменшена С. — 3 1/2 тонам.2. Шостий ступінь від того, що заданий. Словник-довідник музичних термінів
  3. секста — СЕ́КСТА, и, ж., муз. Шостий ступінь у діатонічній гамі. Доволі часто подибуємо в лемківських піснях мелодії, засновані на середньовічних церковних ладах або на відрізках із тих ладів, наприклад, на сексті церковного дорійського ладу (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. секста — -и, ж., муз. Шостий ступінь у діатонічній гамі. || Інтервал від будь-якої даної ноти до шостої цієї гами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. секста — се́кста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови