секундочка

СЕКУ́НДОЧКА, и, ж. Пестл. до секу́нда.

— Ви зачекайте секундочку, маестро, я тільки позав’язую ці пакуночки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 305);

// У формі знах. в. уживається як прохання трохи зачекати.

Дорош приклав руку до картуза, зробив поворот і пішов до дверей. — Секундочку. Ви лейтенант Дорош? — Так точно! (Тют., Вир, 1964, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секундочка — секу́ндочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. секундочка — -и, ж. Пестл. до секунда. || У формі знах. в. уживається як прохання трохи зачекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. секундочка — СЕКУ́НДОЧКА, и, ж. Зменш. до секу́нда; у формі знах. в. уживається як прохання трохи зачекати. Ви зачекайте секундочку, маестро, я тільки позав'язую ці пакуночки (В. Гжицький); Дорош приклав руку до картуза, зробив поворот і пішов до дверей. – Секундочку. Словник української мови у 20 томах