селадон

СЕЛАДО́Н, а, ч., заст. Залицяльник.

Барабаш у «Богдані Хмельницькому» —.. старий селадон і п’яниця (Збірник про Кроп., 1955, 305).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селадон — селадо́н іменник чоловічого роду, істота залицяльник рідко Орфографічний словник української мови
  2. селадон — I -а, ч., заст. Залицяльник. II -а, ч. Вид виробів із сірувато-зеленуватим глазуруванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. селадон — СЕЛАДО́Н, а, ч., заст. Залицяльник. Барабаш у “Богдані Хмельницькому” – .. старий селадон і п'яниця (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. селадон — селадо́н (франц. celadon) 1. Спочатку – вірний закоханий, пізніше – залицяльник. Від імені героя роману д’Юрфе «Астрея» (17 ст.). 2. Вид фарфорових виробів з сірувато-зеленуватим глазуруванням. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. селадон — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл. Словник синонімів української мови