селеніди

СЕЛЕНІ́ДИ, ів, мн. (одн. селені́д, у, ч.). Хімічні сполуки — похідні селену.

Взаємодія селенідів з воднем показала, що при температурі 300° С водень реагує з ними, утворюючи полуторні селеніди (Вісник АН, 3, 1971, 83);

Селенід кадмію; Селенід алюмінію.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селеніди — селені́ди сполуки селену з металами. Застосовують головним чином у техніці напівпровідників. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. селеніди — -ів, мн. (одн. селенід, -у, ч.). Хімічні сполуки – похідні селену. Селенід кадмію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. селеніди — СЕЛЕНІ́ДИ, ів, мн. (одн. селені́д, у, ч.). Хімічні сполуки – похідні селену. Взаємодія селенідів з воднем показала, що при температурі 300° С водень реагує з ними, утворюючи полуторні селеніди (з наук. літ.); Селенід кадмію; Селенід алюмінію. Словник української мови у 20 томах