селера
СЕЛЕ́РА, и, ж., бот. (Apium L.). Дворічна овочева городня рослина родини зонтичних, коріння і листя якої використовують як ароматичну приправу для страв.
У зимовий та ранньовесняний періоди в теплицях вирощують.. селеру на зелень, цибулю, петрушку, салат (Колг. Укр., 4, 1959, 38);
Навкруги килимами м’якими з селери й фіалок Луки стелилися (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- селера — селе́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- селера — -и, ж., бот. Дворічна овочева городня рослина родини зонтичних, коріння і листя якої використовують як ароматичну приправу для страв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- селера — СЕЛЕ́РА, и, ж., бот. Дворічна овочева городня рослина родини зонтичних, коріння і листя якої використовують як ароматичну приправу для страв. У зимовий та ранньовесняний періоди в теплицях вирощують .. селеру на зелень, цибулю, петрушку, салат (з наук. Словник української мови у 20 томах
- селера — селе́ра (італ. sellero, від грец. σελινον – петрушка) вид дворічних рослин родини зонтичних. Дико ростуть на узбережжі Середземного моря, в Скандінавії й на Північному Кавказі. Вирощують як овочеву пряну рослину. Словник іншомовних слів Мельничука
- селера — Одно- дво- або багаторічна трав'яниста рослина родини зонтичних, овочева культура, походить із Середземномор'я; їстівна, із своєрідним смаком і запахом; споживають корені (с. коренева) або листки (с. листкова); приправа; має лікувальні властивості. Універсальний словник-енциклопедія