семирічка

СЕМИРІ́ЧКА, и, ж.

1. Неповна середня школа в СРСР, у якій навчалися сім років.

Восени, закінчивши семирічку, поїхав я вже в справжнє місто освіту здобувати (Збан., Любов, 1957, 234);

// збірн., розм. Учні і вчителі такої школи.

Розтягнувшись, наче стрічка — Ось і наша семирічка, Чітко йде П’ятий «Д» — Коля Гай його веде (Мур., Піонер. слово, 1951, 148).

2. Відрізок часу, що триває сім років.

Тільки за комсомольськими путівками за семирічку мільйон сто тисяч юнаків і дівчат поїхали будувати і працювати до Сибіру, на Північ, Далекий Схід та інші райони країни (Ком. Укр., 8,1966, 53);

// іст. План розвитку народного господарства в СРСР, розрахований на виконання протягом семи років.