семиріччя

СЕМИРІ́ЧЧЯ, я, с.

1. Відрізок часу, що триває сім років.

Лише за минуле семиріччя тут [на Полтавщині] знайдено тринадцять нафтогазових родовищ (Рад. Укр., 27.I 1967, 2);

// іст. План розвитку народного господарства в СРСР, розрахований на виконання протягом семи років.

Несеш ти [партія] світло й цвіт долинам і узгір’ям, І семиріччя, що ти розпочала, Доби незгасної назветься семизір’ям (Рильський, III, 1961, 310).

2. Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося сім років тому.

Семиріччя одруження.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семиріччя — семирі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. семиріччя — -я, с. 1》 Відрізок часу, що триває сім років. 2》 Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося сім років тому. Семиріччя одруження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. семиріччя — СЕМИРІ́ЧЧЯ, я, с. 1. Те саме, що семирі́чка 2. Лише за минуле семиріччя тут [на Полтавщині] знайдено тринадцять нафтогазових родовищ (з газ.). 2. Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося сім років тому. Семиріччя одруження. Словник української мови у 20 томах
  4. семиріччя — Семирі́ччя, -ччя; -рі́ччя, -рі́ч і -рі́ччів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)