семіти
СЕМІ́ТИ, ів, мн. (одн. семі́т, а, ч.; семі́тка, и, ж.). Група народів, що населяють або населяли Північну та Східну Африку й Передню Азію, до яких належать стародавні вавілоняни, ассірійці, фінікійці та інші, а також сучасні народи: араби, сірійці, євреї, ефіопи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- семіти — -ів, мн. (одн. семіт, -а, ч.; семітка, -и, ж.). Група народів, що населяють або населяли Північну та Східну Африку і частину Азії, до яких належать стародавні вавилоняни, ассирійці, фінікійці та ін., а також сучасні народи: араби, євреї, ефіопи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- семіти — СЕМІ́ТИ, ів, мн. (одн. семі́т, а, ч.; семі́тка, и, ж.). Група народів, що населяють або населяли Північну та Східну Африку й Передню Азію, до яких належать стародавні вавилоняни, ассирійці, фінікійці та інші, а також сучасні народи: араби, сірійці, євреї, ефіопи. Словник української мови у 20 томах