1. Словник української мови в 11 томах

сенатський

СЕНА́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до сена́т;

// Пов’язаний з діяльністю сенату; який видає сенат.

— Чорнильна душа була в мене. Опріч казенщини — там губернських та сенатських відомостей — і в руки нічого не хотілось узяти (Коцюб., І, 1955, 461);

Сенатський указ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сенатський — сена́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сенатський — СЕНАТСЬКИЙ – СЕНАТОРСЬКИЙ Сенатський. Прикм. від сенат. Сенаторський. Прикм. від сенатор. Літературне слововживання
  3. сенатський — -а, -е. Прикм. до сенат. || Пов'язаний з діяльністю сенату; якого видає сенат. Сенатський указ. Сенатський реєстратор іст. — в Росії – цивільний чин 13-го класу; особи, які його мали, посідали посади дрібних службовців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сенатський — СЕНА́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до сена́т; // Пов'язаний з діяльністю сенату; який видає сенат. – Чорнильна душа була в мене. Опріч казенщини – там губернських та сенатських відомостей – і в руки нічого не хотілось узяти (М. Коцюбинський); Сенатський указ. Словник української мови у 20 томах
  5. сенатський — Сена́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)