сентенційний

СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який містить у собі сентенцію; повчальний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сентенційний — сентенці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сентенційний — -а, -е. Який містить сентенцію; повчальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сентенційний — Повчальний, див. менторський Словник чужослів Павло Штепа
  4. сентенційний — СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який містить у собі сентенцію; повчальний. Словник української мови у 20 томах
  5. сентенційний — ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  6. сентенційний — Сентенці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)