сепаратист
СЕПАРАТИ́СТ, а, ч., політ. Прихильник сепаратизму.
«Правда» довела, що бундівці — сепаратисти (Ленін, 23, 1972, 215);
У статті «Літературні дрібниці» Салтиков-Щедрін виступав проти українофобства, висміяв великодержавних шовіністів, готових у кожному, хто сказав хоч слово на захист української мови й літератури, бачити страшного сепаратиста, ворога Росії (Рад. літ-во, 8, 1965, 49).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сепаратист — сепарати́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сепаратист — -а, ч., політ. Прихильник сепаратизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сепаратист — Самостійник Словник чужослів Павло Штепа
- сепаратист — СЕПАРАТИ́СТ, а, ч., політ. Прихильник сепаратизму. У статті “Літературні дрібниці” Салтиков-Щедрін виступав проти українофобства, висміяв великодержавних шовіністів, готових у кожному, хто сказав хоч слово на захист української мови й літератури... Словник української мови у 20 томах
- сепаратист — сепарати́ст (франц. separatiste) прихильник сепаратизму. Словник іншомовних слів Мельничука
- сепаратист — Сепарати́ст, -та; -ти́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)