сервант
СЕРВА́НТ, а, ч. Низький буфет для зберігання посуду й столової білизни.
Посеред кімнати — продовгуватий стіл, біля стіни — диван, біля другої — сервант, між вікнами — дзеркало (Хижняк, Невгамовна, 1961, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сервант — серва́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сервант — -а, ч. Низький буфет для зберігання посуду й столової білизни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сервант — див. буфет Словник чужослів Павло Штепа
- сервант — СЕРВА́НТ, а, ч. Низький буфет для зберігання посуду й столової білизни. Посеред кімнати – продовгуватий стіл, біля стіни – диван, біля другої – сервант, між вікнами – дзеркало (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- сервант — серва́нт (франц. servante) низький буфет для посуду і столової білизни. Словник іншомовних слів Мельничука