сердити
СЕ́РДИТИ, джу, диш, недок., перех. Викликати гнів, роздратування; гнівити.
А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану (Шевч., І, 1963, 129);
Він визнавав за жінкою більші права, ніж дає їй іслам, і тим тільки сердив свою правовірну дружину (Коцюб., II, 1955, 135);
Орися весь час плакала і тремтіла, в неї все валилося з рук, взявшись за діло, вона не доводила його до кінця, це сердило стару (Тют., Вир, 1964, 278).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сердити — (робити сердитим когось) гнівити, злити, злостити, оздоблювати. Словник синонімів Полюги
- сердити — се́рдити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сердити — див. ГНІВАТИ. Словник синонімів Караванського
- сердити — -джу, -диш, недок., перех. Викликати гнів, роздратування; гнівити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сердити — Гнівити, зігнівувати, зігнівити, позігнівувати, розігнівувати, розігнівати, порозігнівувати, угнівувати, угнівити, повгнівувати, дрочити, видрочувати, видрочити, повидрочувати, зідрочувати, зідрочити, позідрочувати, надрочувати, надрочити... Словник чужослів Павло Штепа
- сердити — СЕ́РДИТИ, джу, диш, недок., кого. Викликати гнів, роздратування; гнівити. А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану (Т. Словник української мови у 20 томах
- сердити — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін. Словник синонімів української мови
- сердити — Сердити, -джу, -диш гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч. Словник української мови Грінченка