1. Словник української мови в 11 томах

середущий

СЕРЕДУ́ЩИЙ, а, е, розм. Те саме, що сере́дній 1.

Іван був середущий межи їх дітьми (Фр., I, 1955, 139);

Середущий син, Юрко, тягав вірьовкою воду в дерев’яний жолоб (Томч., Жменяки, 1964, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. середущий — середу́щий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. середущий — -а, -е, розм. Те саме, що середній 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. середущий — СЕРЕДУ́ЩИЙ, а, е, розм. Те саме, що сере́дній 1. Іван був середущий межи їх дітьми (І. Франко); Середущий син, Юрко, тягав вірьовкою воду в дерев'яний жолоб (М. Томчаній). Словник української мови у 20 томах
  4. середущий — СЕРЕ́ДНІЙ (другий за віком із трьох дітей), СЕРЕДУ́ЛЬШИЙ розм., СЕРЕДУ́ЩИЙ розм. — Який там чорт собак дратує? — гукає.. Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний); Сім'я в Йоньки така: старший син Гаврило, широкоплечий, біловусий здоровань.. Словник синонімів української мови
  5. середущий — Середу́льший = середу́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. середущий — Середущий, -а, -е = середульший. Наймолодший сідельце несе, середущий собірається. Чуб. V. 985. Словник української мови Грінченка