1. Словник української мови в 11 томах

серозний

СЕРО́ЗНИЙ, а, е, фізл. Який виділяє оболонка, що вкриває внутрішні порожнини (очеревини, плеври і т. ін.) людини та хребетних тварин.

Хвороба [ящур] проявляється підвищенням температури, висипанням дрібних пухирців, які містять серозну рідину (Лікар. експертиза.., 1958, 145);

// Стос. до виділення рідини оболонкою внутрішніх порожнин тіла; який зволожується цією рідиною.

Серозні залози; Серозні порожнини.

∆ Серо́зна оболо́нка, анат. — тонка оболонка, що вкриває внутрішні порожнини тіла й органи, що є в них.

Він [шлунок] складається з трьох шарів: серозної, м’язової і слизової оболонки (Наука.., 8, 1959, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серозний — серо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. серозний — -а, -е, фізіол. Якого виділяє оболонка, що вкриває внутрішні порожнини (очеревини, плеври і т. ін.) людини і хребетних тварин. || Стос. до виділення рідини оболонкою внутрішніх порожнин тіла; який зволожується цією рідиною. Серозні залози. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. серозний — (мед.) сироватковий Словник чужослів Павло Штепа
  4. серозний — СЕРО́ЗНИЙ, а, е, фізл. Який виділяє оболонка, що вкриває внутрішні порожнини (очеревини, плеври і т. ін.) людини та хребетних тварин. Хвороба [ящур] проявляється підвищенням температури, висипанням дрібних пухирців, які містять серозну рідину (з наук. Словник української мови у 20 томах
  5. серозний — серо́зний (від лат. serum – сироватка) водянистий, сироватковий, схожий на сироватку крові й походить з неї (напр., С. випіт при запаленнях); ¤ с-а оболонка – зовнішня оболонка зародка ссавців, що міститься безпосередньо біля яйцевої оболонки... Словник іншомовних слів Мельничука