сибірка
СИБІ́РКА, и, ж.
1. Гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що викликається сибірковою паличкою.
Заразні хвороби тварин, на які можуть хворіти люди, називають зоонозами. До них відносять сибірку, сап, сказ, ящур, чуму (Підручник дезинф., 1953, 44);
Зрадлива доля мужича.. — неврожай, чи градом хліб побило, чи пожежа змела двір, чи чума, сибірка на худобу, лишився без тягла… — був хазяїн і нема! (Головко, II, 1957, 514).
2. Старовинний російський верхній одяг із сукна, який має форму короткого приталеного каптана із зборами й стоячим коміром.
Он іде піхотний офіцер, невідомо звідки занесений до Ніжина, он промайнув купець у сибірці на бігових дрожках (Полт., Повість.., 1960, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сибірка — сибі́рка іменник жіночого роду, істота хвороба Орфографічний словник української мови
- сибірка — (пошесть худоби) телій. Словник синонімів Караванського
- сибірка — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
- сибірка — -и, ж. 1》 мед., вет. Гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що викликається сибірковою паличкою. 2》 Старовинний російський верхній одяг із сукна, який має форму короткого приталеного каптана зі зборами та стоячим коміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сибірка — СИБІ́РКА, и, ж. 1. мед., вет. Гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що викликається сибірковою паличкою. Заразні хвороби тварин, на які можуть хворіти люди, називають зоонозами. До них відносять сибірку, сап, сказ, ящур, чуму (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- сибірка — Гостра інфекційна хвороба, переважно вел. рогатої худоби, овець, коней, інфікованих бацилою с.; симптоми: запальна інтоксикація, набряк слизової оболонки; висока смертність; небезпечна для людини, перебіг важкий. Універсальний словник-енциклопедія
- сибірка — СИБІ́РКА (гостра інфекційна хвороба тварин і людей), ТЕ́ЛІЙ. Словник синонімів української мови
- сибірка — Сибі́рка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)