1. Словник української мови в 11 томах

сибіряків

СИБІРЯКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до сибіря́к; належний сибірякові.

З глибини городів, наче з самого полум’я палаючої соломи, вихопивсь зовсім молоденький без кашкета боєць-татарчук і прожогом кинувсь до сибірякового коня (Гончар, II, 1959, 326);

Давид аж захвилювався радісно від сибірякових слів: це ж його мрія — колектив [комуну] отут, у дворі (Головко, II, 1957, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сибіряків — -кова, -кове. Прикм. до сибіряк. || Належний сибірякові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сибіряків — СИБІРЯКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до сибіря́к; належний сибірякові. З глибини городів, наче з самого полум'я палаючої соломи, вихопивсь зовсім молоденький без кашкета боєць-татарчук і прожогом кинувсь до сибірякового коня (О. Словник української мови у 20 томах