сивинка
СИВИ́НКА, и, ж., розм. Сиві волосини.
Брови [у Туркенича] — наче сміливо розігнуті підкови, кутки губ опущені вниз, здоровенний, без сивинки (Рудь, Гомін.., 1959, 7);
// Окрема сива волосина.
Підтягнутий, з чорним чубом без жодної сивинки, він [В. О. Сухомлинський] виглядав ще молодшим (Знання.., 9, 1967, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сивинка — сиви́нка 1 іменник жіночого роду сиве волосся розм. сиви́нка 2 іменник жіночого роду сива волосина розм. Орфографічний словник української мови
- сивинка — див. сивина Словник синонімів Вусика
- сивинка — -и, ж., розм. Сиві волосини. || Окрема сива волосина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сивинка — СИВИ́НКА, и, ж., розм. Сиві волосини. Брови [у Туркенича] – наче сміливо розігнуті підкови, кутки губ опущені вниз, здоровенний, без сивинки (М. Рудь); // Окрема сива волосина. Підтягнутий, з чорним чубом без жодної сивинки, він [В. О. Сухомлинський] виглядав ще молодшим (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах