1. Словник української мови в 11 томах

сивобровий

СИВОБРО́ВИЙ, а, е. Який має сиві брови; із сивими бровами.

Сивоброві мовчазні гуцули Коломийки склали про бійця (Шпорта, Вибр., 1958, 254);

*Образно. Сам сивобровий Час вечоровий Сів відпочить в селі (Гірник, Сонце.., 1958, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивобровий — сивобро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сивобровий — див. підстаркуватий; сивий Словник синонімів Вусика
  3. сивобровий — -а, -е. Який має сиві брови; із сивими бровами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сивобровий — СИВОБРО́ВИЙ, а, е. Який має сиві брови; із сивими бровами. Сивоброві мовчазні гуцули Коломийки склали про бійця (Я. Шпорта); * Образно. Сам сивобровий Час вечоровий Сів відпочить в селі (М. Гірник). Словник української мови у 20 томах