сивобровий
СИВОБРО́ВИЙ, а, е. Який має сиві брови; із сивими бровами.
Сивоброві мовчазні гуцули Коломийки склали про бійця (Шпорта, Вибр., 1958, 254);
*Образно. Сам сивобровий Час вечоровий Сів відпочить в селі (Гірник, Сонце.., 1958, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сивобровий — див. підстаркуватий; сивий Словник синонімів Вусика
- сивобровий — -а, -е. Який має сиві брови; із сивими бровами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сивобровий — СИВОБРО́ВИЙ, а, е. Який має сиві брови; із сивими бровами. Сивоброві мовчазні гуцули Коломийки склали про бійця (Я. Шпорта); * Образно. Сам сивобровий Час вечоровий Сів відпочить в селі (М. Гірник). Словник української мови у 20 томах
- сивобровий — сивобро́вий прикметник Орфографічний словник української мови