сивуха

СИВУ́ХА, и, ж. Недостатньо очищена хлібна горілка.

Гнат сидів у корчмі за столом, підперши голову рукою. На столі перед ним стояла пляшка з двома-трьома чарками недопитої мутної сивухи (Коцюб., І, 1955, 20);

— Що ви п’єте? Просту сивуху, а що то таке коньяк, то ви, певно, не знаєте! (Мак., Вибр., 1956, 229);

Тріск та дзвін стояли в повітрі разом із смородом сивухи (Тулуб, Людолови, І, 1957, 122);

// розм. Горілка взагалі.

Від квартоньки горілоньки, доброї сивухи, Стався мені світ, як банька, а люди, як мухи (Пісні та романси.., І, 1956, 293);

*Образно. Вона [релігія] і нині залишається духовною сивухою, таким же дурманом, яким була і раніше (Наука.., 9, 1962, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивуха — сиву́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сивуха — див. ГОРІЛКА. Словник синонімів Караванського
  3. сивуха — див. горілка Словник синонімів Вусика
  4. сивуха — -и, ж. Недостатньо очищена хлібна горілка. || розм. Горілка взагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сивуха — див. водка, алькоголь Словник чужослів Павло Штепа
  6. сивуха — СИВУ́ХА, и, ж. Недостатньо очищена хлібна горілка. Гнат сидів у корчмі за столом, підперши голову рукою. На столі перед ним стояла пляшка з двома-трьома чарками недопитої мутної сивухи (М. Коцюбинський); – Що ви п'єте?... Словник української мови у 20 томах
  7. сивуха — ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал. Словник синонімів української мови
  8. сивуха — Сивуха, -хи ж. Сивуха. Маркев. 140. Пили на радощах сивуху. Котл. Словник української мови Грінченка