сивіючий

СИВІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до си́ві́ти.

— З-під шолома спливало довге і густе, сивіюче вже волосся на його плечі (Фр., VI, 1951, 58);

На поріг виходить жінка.. з короною сивіючого, але ще пишного волосся (Сенч., Опов., 1959, 76);

В задумі стоїть біля лантухів отаманка, поправляючи на шиї важку, вже сивіючу косу (Гончар, Таврія, 1952, 156);

Автомашини з бійцями пронеслися геть, занурюючись у сивіючу сутінь літнього вечора (Ле, Право.., 1957, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивіючий — СИВІ́ЮЧИЙ, а, е. Який сивіє. – З-під шолома спливало довге і густе, сивіюче вже волосся на його плечі (І. Франко); На поріг виходить жінка .. з короною сивіючого, але ще пишного волосся (І. Словник української мови у 20 томах
  2. сивіючий — див. сивий Словник синонімів Вусика