1. Словник української мови в 11 томах

сигналіст

СИГНАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто подає й приймає сигнали (у 1 знач.).

— Може, там і сигналіст стоїть, — пускався в догадки Кузьма, — та сигнали на берег передав азбукою Морзе? Але хіба ж його звідси розгледиш? (Гончар, Тронка, 1963, 37);

Від шахти чулось, як видзвонюють сигналісти (Гур., Наша молодість, 1949, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сигналіст — сигналі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сигналіст — -а, ч. Той, хто подає й приймає сигнали (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сигналіст — Гаслач, бекетач, ясач, вісткар, попереджач, див. сигналізатор Словник чужослів Павло Штепа
  4. сигналіст — СИГНАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто подає й приймає сигнали (у 1 знач.). – Може, там і сигналіст стоїть, – пускався в догадки Кузьма, – та сигнали на берег передав азбукою Морзе? Але хіба ж його звідси розгледиш? (О. Гончар); Від шахти чулось, як видзвонюють сигналісти (О. Гуреїв). Словник української мови у 20 томах