сидерація

СИДЕРА́ЦІЯ, ї, ж., с. г.

1. Заорювання в грунт зеленої маси бобових рослин для підвищення його родючості.

Значним резервом у підвищенні врожайності поліських земель є сидерація і вапнування грунтів (Рад. Укр., 16.II 1971, 2);

У передових колгоспах, крім використання гною і торфокомпостів, багато уваги приділяють сидерації і особливо використанню люпину на зелене добриво (Колг. Укр., 8, 1957, 43).

2. Зелена маса бобових рослин як добриво.

Для забезпечення високих урожаїв на Поліссі треба широко застосовувати сидерацію та органічно-мінеральні добрива (Колг. енц., II, 1956, 342).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сидерація — СИДЕРА́ЦІЯ, ї, ж., с. г. 1. Заорювання в ґрунт зеленої маси бобових рослин для підвищення його родючості. Значним резервом у підвищенні врожайності поліських земель є сидерація і вапнування ґрунтів (з газ. Словник української мови у 20 томах
  2. сидерація — -ї, ж., с. г. 1》 Заорювання в ґрунт зеленої маси бобових рослин для підвищення його родючості. 2》 Зелена маса бобових рослин як добриво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сидерація — сидера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. сидерація — сидера́ція (франц. sideration) агротехнічний прийом, що полягає в заорюванні в грунт спеціально вирощених на зелене добриво рослин. Словник іншомовних слів Мельничука