1. Словник української мови в 11 томах

сизоокий

СИЗОО́КИЙ, а, е. Який має сизі очі; із сизими очима.

Володя зрозумів, що це був японський робітник. Сизоокий, засмаглий і простоволосий (Донч., III, 1956, 288);

Саме на зелені святки осадник привіз собі з міста якусь сизооку шляхтянку Анелю вже як шлюбну малжонку [жінку] (Козл., Ю. Крук, 1957, 468).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сизоокий — сизоо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сизоокий — -а, -е. Який має сизі очі; із сизими очима. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сизоокий — СИЗОО́КИЙ, а, е. Який має сизі очі; із сизими очима. Володя зрозумів, що це був японський робітник. Сизоокий, засмаглий і простоволосий (О. Донченко); Саме на зелені святки осадник привіз собі з міста якусь сизооку шляхтянку Анелю вже як шлюбну малжонку [жінку] (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  4. сизоокий — Сизоо́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сизоокий — Сизоо́кий, -а, -е Съ сѣрыми глазами. Рають йому дві дівиці: їдна косоока, друга сизоока. Чуб. V. 35. Словник української мови Грінченка