сизочолий

СИЗОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сизе чоло, сизу голову; із сизим чолом, головою (про птахів).

Голубе мій, голубе, Птице сизочола, Полети, мій голубе, До милого в поле (Мал., Звенигора, 1959, 299).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сизочолий — сизочо́лий прикметник поет. Орфографічний словник української мови
  2. сизочолий — -а, -е, поет. Який має сизе чоло, сизу голову; із сизим чолом, головою (про птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сизочолий — СИЗОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сизе чоло, сизу голову; із сизим чолом, головою (про птахів). Голубе мій, голубе, Птице сизочола, Полети, мій голубе, До милого в поле (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах