1. Словник української мови в 11 томах

симулювати

СИМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док.

1. неперех. Удавати з себе (перев. хворого).

Хто симулює, той нічого не вхитрує (Укр.. присл.., 1955, 390);

Котромусь з офіцерської комісії при огляді вдалася підозрілою Оленчукова шия. Чому не згинається? Контужений чи просто симулює? (Гончар, II, 1959, 276);

Дружинник стає у позу і читає роль Войницького з інтонаціями правопорушника, що виправдовується, симулює і кається (Вол., Місячне срібло, 1961, 47).

2. перех. Удаючи, обманюючи, створювати хибне уявлення про свій фізичний стан, свої почуття і т. ін.

Доповів [лікар] начальникові, що державний злочинець симулює манію переслідування (Бурл., Напередодні, 1956, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симулювати — симулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. симулювати — (хворого) див. ВДАВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. симулювати — -юю, -юєш, недок. і док. 1》 неперех. Удавати з себе (перев. хворого). 2》 перех. Удаючи, обманюючи, створювати хибне уявлення про свій фізичний стан, свої почуття тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. симулювати — Удавати, удати, повдавати, прикидатися, прикинутися, поприкидатися, дурити, здурювати, здурити, поздурювати, обдурювати, обдурити, пообдурювати, подурювати, подурити Словник чужослів Павло Штепа
  5. симулювати — СИМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док. 1. Удавати з себе (перев. хворого). Хто симулює, той нічого не вхитрує (прислів'я); Котромусь з офіцерської комісії при огляді вдалася підозрілою Оленчукова шия. Чому не згинається? Контужений чи просто симулює? (О. Словник української мови у 20 томах
  6. симулювати — Симулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, -лю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)