1. Словник української мови в 11 томах

синантроп

СИНА́НТРОП, а, ч. Викопна людина, що жила в епоху нижнього палеоліту і становить найдавнішу стадію розвитку людини.

Люди ашельської епохи [раннього палеоліту] порівняно до пітекантропа були біологічно більш високо організованими і належали до фізичного типу, відомого в науці під назвою синантропа (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 13);

До недавнього часу найдревнішими людьми називала пітекантропів, рештки яких знайдені на острові Ява, і синантропів з Китаю (Знання.., 5, 1965, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синантроп — сина́нтроп іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. синантроп — -а, ч. Викопна людина, що жила в епоху нижнього палеоліту і становить найдавнішу стадію розвитку людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синантроп — СИНА́НТРОП, а, ч. Викопна людина, що жила в епоху нижнього палеоліту і становить найдавнішу стадію розвитку людини... Словник української мови у 20 томах
  4. синантроп — сина́нтроп (від лат. Sina – Китай і ...антроп) стародавня викопна людина. За типом близька до пітекантропа. Жив за антропогенового періоду кайнозою. Рештки С. знайдено в Китаї. Словник іншомовних слів Мельничука