1. Словник української мови в 11 томах

синило

СИНИ́ЛО, а, с., розм. Синя фарба;

// Те саме, що си́нька.

Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де яке синило (Барв., Опов.., 1902, 325).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синило — сини́ло іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. синило — -а, с., розм. Синя фарба. || Те саме, що синька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синило — СИНИ́ЛО, а, с., розм. Синя фарба; // Те саме, що си́нька. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де яке синило (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  4. синило — Синило, -ла с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. Г. Барв. 325. реме́ство синило. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося. ЗОЮР. І. 219. Словник української мови Грінченка