1. Словник української мови в 11 томах

синодичний

СИНОДИ́ЧНИЙ, а, е, астр. Стос. до видимого на небі розташування небесних тіл відносно сонця або один одного.

∆ Синоди́чний мі́сяць — проміжок часу між двома послідовними однойменними фазами Місяця.

Проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця називається синодичним місяцем; він дорівнює 29&́189; доби (Астр., 1956, 71);

Вже тисячі років тому було визначено довжину синодичного місяця (Наука.., 6, 1964, 50);

Синоди́чний пері́од оберта́ння — проміжок часу, по закінченні якого яка-небудь планета при своєму видимому русі навколо Сонця повертається в попереднє положення відносно Сонця.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синодичний — синоди́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. синодичний — -а, -е, астр. Стос. до видимого на небі розташування небесних тіл відносно сонця або один одного. Синодичний місяць — проміжок часу між двома послідовними однойменними фазами Місяця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синодичний — СИНОДИ́ЧНИЙ, а, е, астр. Стос. до видимого на небі розташування небесних тіл відносно Сонця або один одного. Словник української мови у 20 томах
  4. синодичний — синоди́чний (від грец. σύνοδος – зближення, з’єднання) той, що стосується видимого на небі положення небесного тіла відносно Сонця; ¤ с. місяць – проміжок часу між двома послідовними однойменними фазами Місяця, що дорівнює приблизно 29,53 доби; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука