синтезований

СИНТЕЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до синтезува́ти.

Препарат синтоміцин був синтезований у Москві (Наука.., 2, 1955, 13);

// синтезо́вано, безос. присудк. сл.

Якого глибокого життєвого, філософського змісту сповнені народні приказки й прислів’я! В них синтезовано досвід трудящих (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 85);

В Інституті органічної хімії АН УРСР синтезовано препарат, який допоможе боротись з біологічним обростанням внутрішніх стінок трубопроводів (Наука.., 3, 1971, 44).

2. у знач. прикм. Цілісний.

Синтезоване світосприймання й вирішило долю Олександра Довженка, він після багатьох професій став працювати в кіно (Літ. Укр., 12.IX 1969, 4).