1. Словник української мови в 11 томах

синюха

СИНЮ́ХА, и, ж.

1. мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок унаслідок зменшення в крові кількості кисню; ціаноз.

При сповільненні течії [руху] крові, особливо у венах, найбільш віддалених від серця, і кисневому голодуванні організму шкірні покриви і слизові оболонки набирають синюватого забарвлення. Ця ознака має назву синюхи, ціанозу (Заг. догляд за хворими, 1957, 87).

2. (Polemonium L.). Одно— і багаторічна трав’яниста рослина родини синюхових із перистим листям і блакитними квітками, яку використовують у медицині й техніці.

Коріння й кореневища валеріани, синюхи, маточника та інших збирають восени, коли надземна частина вже зів’яла (Наука.., 7, 1968, 25).

3. розм. Те саме, що синя́к 4.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синюха — синю́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. синюха — -и, ж. 1》 мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок унаслідок зменшення в крові кількості кисню; ціаноз. 2》 Одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини синюхових, яку використовують у медицині й техніці. 3》 розм. Те саме, що синяк 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синюха — СИНЮ́ХА, и, ж. 1. мед. Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок унаслідок зменшення в крові кількості кисню; ціаноз. При сповільненні течії [руху] крові, особливо у венах, найбільш віддалених від серця... Словник української мови у 20 томах
  4. синюха — (-и) ч. і ж.; мол.; зневажл., ірон. Алкоголік, п'яниця. [Річмонд:] Синюха трахнута, їй понти гнать, в натурі, базар-вокзал конкретно розвела... (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 538. Словник жарґонної лексики української мови
  5. синюха — ЦІАНО́З мед., СИНЮ́ХА, СИНЮ́ШНІСТЬ. Словник синонімів української мови
  6. синюха — Синюха, -хи ж. раст. Agaricus violaceus L. ЗЮЗО. І. 110. Словник української мови Грінченка