синюшний
СИНЮ́ШНИЙ, а, е. Синюватий, синій унаслідок зменшення в крові кількості кисню (про шкіру, губи і т. ін).
Він пробурмотів погрози на адресу свого ворога і стис свої тонкі синюшні губи (Мик., II, 1957, 219);
Під очима [у Романа Петровича] темні набряклі мішки. І все обличчя у нього якесь підозріло синюшне (Коз., Сальвія, 1959, 94);
Увійшов бригадир садової бригади, низькорослий чоловік з синюшним нездоровим рум’янцем на щоках, і почав скаржитись на брак якоїсь отрути проти садових шкідників (Добр., Тече річка.., 1961, 245);
// Який має шкіру, губи і т. ін. синюватого кольору.
Коли когось у селі треба було катувати — за це охоче брався синюшний Октав (Стельмах, І, 1962, 463).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синюшний — синю́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- синюшний — див. синій Словник синонімів Вусика
- синюшний — -а, -е. Синюватий, синій унаслідок зменшення в крові кількості кисню (про шкіру, губи і т. ін.). || Який має шкіру, губи і т. ін. синюватого кольору. Синюшна хвороба — різко виражений ціаноз всього тіла при вроджених серцевих вадах, тяжких легеневих захворюваннях тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синюшний — СИНЮ́ШНИЙ, а, е. Синюватий, синій унаслідок зменшення в крові кількості кисню (про шкіру, губи і т. ін). Він пробурмотів погрози на адресу свого ворога і стис свої тонкі синюшні губи (І. Микитенко); Під очима [у Романа Петровича] темні набряклі мішки. Словник української мови у 20 томах