синяк

СИНЯ́К, а́, ч.

1. Те саме, що сине́ць¹.

Еге, ненароком, коли синяк під оком (Номис, 1864, № 14234);

[Василь:] Тату!.. Візьміть батога, сполосуйте мене, щоб повік синяки не згоювалися, легше мені буде!.. (Кроп., II, 1958, 179);

Сьомка лежить долічерева і реве, сорочка в нього роздерта і спина вся в саднах і синяках (Смолич, II, 1958, 55);

На місця ушибів з синяками прикладають розтерті листки рути, змішані з мигдалевим маслом (Лікар. рослини.., 1958, 107).

◊ Насади́ти синякі́в див. наса́джувати²;

Наставля́ти (наста́вити) синя́кі́в див. наставля́ти¹;

Світи́ти синяка́ми див. світи́ти;

Синяки́ під очи́ма — те саме, що Синці́ під очи́ма ( див. сине́ць¹); Ста́вити синяки́ див. ста́вити.

2. Дворічна трав’яниста медоносна рослина перев. з синіми квітками, за винятком одного виду, який мав червоні квітки.

Все то панське добро, колись по йому колосилося жито.., — тепер тілько будяки червоніють та синяк синіє (Мирний, IV, 1955, 208);

По траві і в блакиті синяка та фацелії довгими рядами бігли червоні вулики (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 510);

На окремих ділянках степу високо підіймаються численні, рівні, як свічки, червоні колосковидні суцвіття синяка (Наука.., 12, 1960, 38).

3. Бур’ян родини шорстколистих, поширений по всій Україні.

До дворічних бур’янів належать будяки, буркун, липучка, синяк та інші (Бур’яни.., 1957, 25);

Найбільш поширені на Україні з дворічних бур’янів: буркун білий і жовтий.., синяк (Колг. енц., І, 1956, 151).

4. Їстівний гриб з вохряно-коричневою шапиною, при розрізанні на повітрі швидко синіє.

Ой казали синяки, Що ми зроду солодкі… (Чуб., V, 1874, 1183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синяк — СИНЯ́К, а́, ч. 1. Те саме, що сине́ць 1. Еге, ненароком, коли синяк під оком (Номис); [Василь:] Тату!.. Візьміть батога, сполосуйте мене, щоб повік синяки не згоювалися, легше мені буде!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  2. синяк — А, ч. 1. Алкоголік. Дайте похмелитись цьому синяку, бо діла не буде. 2. Росіянин. Словник сучасного українського сленгу
  3. синяк — 1 (-а) ч.; мол.; ірон., презирл. Алкоголік, п'яниця. [Клава:] <...> Це я кому потрібна? Ти на себе подивись, синяк старий, розвалюха (Н. Словник жарґонної лексики української мови
  4. синяк — Синя́к, -ка́; -няки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. синяк — (мед.) синець, набряк Словник чужослів Павло Штепа
  6. синяк — синя́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. синяк — -а, ч. 1》 Те саме, що синець I. 2》 Дворічна трав'яниста медоносна рослина перев. з синіми квітками, за винятком одного виду, який має червоні квітки. 3》 Бур'ян родини шорстколистих, поширений по всій Україні. 4》 Їстівний гриб з вохряно-коричневою шапиною; розрізаний на повітрі, швидко синіє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. синяк — СИНЯ́К (синє місце на тілі внаслідок удару; темні круги під очима), СИНЕ́ЦЬ, СИ́НЯТИНА розм. Мотря била Чіпку, — і добре била! Синяки іноді по місяцю не сходили (Панас Мирний); Обличчя.. обросло волоссям, під очима — глибокі синяки (О. Словник синонімів української мови
  9. синяк — Синяк, -ка м. 1) Синякъ. Еге, нароком, коли синяк під оком. Ном. № 14234. 2) пт. лѣсной голубь, дикій сизый голубь. Columba oenas. Вх. Пч. 9. 3) раст. a) Echium vulgare L. ЗЮЗО. I. 121. б) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 175. 4) Грибъ Agaridis necator. Словник української мови Грінченка