синятко

СИНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до син 1.

Пригорнула Олеся синятко до серця, облили її дрібнії сльози (Вовчок, І, 1955, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синятко — синя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. синятко — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. синятко — -а, с. Пестл. до син 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синятко — СИНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до син 1. Пригорнула Олеся синятко до серця, облили її дрібнії сльози (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  5. синятко — Синятко, -ка с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця. МВ. І. Словник української мови Грінченка