синятко
СИНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до син 1.
Пригорнула Олеся синятко до серця, облили її дрібнії сльози (Вовчок, І, 1955, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синятко — синя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- синятко — див. дитина Словник синонімів Вусика
- синятко — -а, с. Пестл. до син 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- синятко — СИНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до син 1. Пригорнула Олеся синятко до серця, облили її дрібнії сльози (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- синятко — Синятко, -ка с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця. МВ. І. Словник української мови Грінченка