сипаний
СИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до си́пати.
Все сухе. І стовбури дерев, і віками сипана на землю фоя, і низенькі віти, що з надіями колись виростали, але давно вже вмерли без сонця (Хотк., II, 1966, 105);
// си́пано, безос. присудк. сл.
— Сипано мені з порожніх половецьких стрілечниць [колчанів] Великий жемчуг на груди (Мирний, V, 1955, 269).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сипаний — си́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- сипаний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до сипати. || сипано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сипаний — СИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до си́пати. Все сухе. І стовбури дерев, і віками сипана на землю фоя, і низенькі віти, що з надіями колись виростали, але давно вже вмерли без сонця (Г. Хоткевич); // си́пано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- сипаний — Сипаний, -а, -е Литой (изъ металла). Шух. I. 277. Словник української мови Грінченка