1. Словник української мови в 11 томах

сирник

СИ́РНИК, а, ч. Корж із сиром і приправами, а також пиріжок або млинець із начинкою з сиру.

Масу [сиру] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста. Така сітка дуже прикрашає сирник (Укр. страви, 1957, 317);

Сир із скислого молока використовують.. для вареників і сирників (Веч. Київ, 21.ІІІ 1968, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сирник — си́рник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сирник — -а, ч. Корж із сиром і приправами, а також пиріжок або млинець із начинкою з сиру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сирник — СИ́РНИК, а, ч. Корж із сиром і приправами, а також пиріжок або млинець із начинкою з сиру. Масу [сиру] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста. Словник української мови у 20 томах
  4. сирник — А, ч. Шкарпетка. Сирники випрати пора, тобі не здається? Словник сучасного українського сленгу
  5. сирник — СИ́РНИК, МАНДРИ́КА (виріб із сиру та тіста, що має форму коржика). Словник синонімів української мови
  6. сирник — Сирник, -ка м. Сырникъ, творожникъ. Словник української мови Грінченка