сиродутний

СИРОДУ́ТНИЙ, а, е, мет. Пов’язаний із стародавньою технологією добування заліза способом безпосереднього відновлення залізної руди вуглецем при високій температурі.

Із заліза, яке добували [слов’яни Верхнього Подністров’я] з болотної руди сиродутним способом, виготовляли сокири, долота, серпи, ножі, шила, ключі, наконечники списів і стріл та інші речі (Наука.., 9, 1964, 43);

У майстернях були виявлені залізний шлак, шматки сиродутного заліза (Вісник АН, 8, 1949, 42);

// Признач. для добування заліза таким способом.

Сиродутна піч; Сиродутний горн.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиродутний — сироду́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сиродутний — -а, -е, мет. Пов'язаний із стародавньою технологією добування заліза способом безпосереднього відновлення залізної руди вуглецем при високій температурі. || Признач. для добування заліза таким способом. Сиродутна піч. Сиродутний горн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сиродутний — СИРОДУ́ТНИЙ, а, е, мет. Пов'язаний із стародавньою технологією добування заліза способом безпосереднього відновлення залізної руди вуглецем при високій температурі. Словник української мови у 20 томах